Того недільного ранку в маленькому українському селі сталося щось незвичне.
До церкви прийшло стільки людей, що старенькі лавки були зайняті, а дехто стояв просто біля дверей. Прийшли молоді й старі, багаті й бідні, подружжя, які давно не розмовляли одне з одним, сусіди, які роками сварилися через межу, і родичі, які ділили спадщину так, ніби разом із землею можна поділити й пам’ять про батьків.
Священник отець Михайло правив службу, як завжди. Молився за Україну, за наших захисників, за тих, хто чекає рідних, за померлих і за живих. Продолжить чтение
Просмотрено (0) раз

